* * *
...Давай зіграємо з тобою
Симфонію свого Життя,
Щоб кожен день - новим прибоєм
Нам радість ніс все без кінця!
Давай почнемо день з любові,
До світу, що чарує нас.
Я дорожу найперш - тобою,
Бо ти є Радість повсякчас!
Тримаєш на своїх долонях,
Неначе ластівку..."Лети!"
...А Час - летить, неначе коні,
І найдорожчий в світі - ти.
Всі - пощезали, наче тіні,
Згубившись в мареві суєт...
Добра немає в них. Лиш іній,
Що - не впітається в куплет.
Запам"ятай: допоки ж буду
Я ряст топтати на Землі,
Тебе - не зраджу й не забуду,
Бо ти, як Ватра - в цій імлі.
...Давай зіграємо з тобою
Рапсодію свого Життя!
Щоб кожен день новим прибоєм,
Нам радість ніс все без кінця.
Давай зіграємо одвічну
Симфонію цього Буття...
Маестро! Хай нам Сонце світить,
І пісня лине без кінця!
|