ГлавнаяРегистрацияВход Мой сайт Пятница, 29.03.2024, 11:02
  Блог Приветствую Вас Гость | RSS

 
 Главная » 2011 » Март » 3 » Зустріч через тисячу літ…
12:56
Зустріч через тисячу літ…

  Якими бувають зустрічі?
  Запланованими, випадковими, непередбачуваними, довгоочікуваними, пророчими… Кожного разу наче волею Долі загорається нова зірочка на небосхилі у безмежних просторах галактик, коли зустрічаються Він і Вона. Так трактує давня легенда…

  А от чи бувають пророчі зустрічі через тисячу літ? Бувають. І зовсім неважко це стверджувати, дивлячись у вічі тепер щасливим людям. 
Він схожий на доброго лицаря із минулих віків, сповнений шляхетності, ввічливості, справжнього польського дворянського аристократизму, доброти і щирості, відкритості, сили волі, з м»якими і ніжними осяйними очима, адже давно-давно Він загубився у світах, шукаючи Її, свою єдину.
Довго шукав, поки не заснув, прикривши свої глибокі сині очі пухнастими віями, так і не прибравши неслухняне пасмо густого волосся з чола… 

  Він так і не знав, що його шукає його ж власна Доля – молода пані із зеленими очима, що ясніють лагідним полум»ям спокою і доброти… Вишуканість аристократичного польського роду завжди допомагала Їй залишатися вірною своїм життєвим пріоритетам, що закладені старовинними генетичними фондами її древнього роду, і нехай довелося пройти через смерть, голод, холод, хвороби, зради і розлуки, а Вона неспинно продовжувала йти і йти крутими життєвими стежинами, що вилися то вниз, то вгору, мов гірські дороги; падала, розбивала своє ніжне тіло об гостре каміння самого Життя, та все-одно уперто вставала і – йшла...
 Куди?

До щастя, до Сонця, до своєї Долі з синіми очима… Довго йшла, не помічаючи неспинного лету Часу, хоч минали століття і тисячоліття, все чекаючи своєї пророчої зустрічі з Ним. Надія його зустріти то здавалося б вже майже помирала, а то гордо загоралася в Її серці знову і знову, як негаснуче ім.»я святої Любові, яким Вона і через тисячу років пробудить Його заснуле та втомлене ніжне серце… 

  Кажете, що святого кохання не буває в наш страшний час емансипаційного прогресу 21-го ст., коли давно вже втратилися всі духовні цінності з плином подій, воєн, катаклізмів, морального та духовного розладу, зубожіння серед велетенського ревища машин, метро, турбін, в неспинному сигаретному диму, в наркотичному мареві та в алкогольному дурмані, коли душі людські перетворюються на згарища ? Знаєте, буває, а як саме – читайте далі…
   
  PER ASPER AD ASTRA


  ЧЕРЕЗ ТЕРНИИ – К ЗВЁЗДАМ


  Денис:
   
  …Когда жизненная дорога заводит нас в тупик, и мы день за днём не спим до рассвета, считая часы до восхода солнца, слушая голос голубей под окнами, шум проезжающих трамваев за окном, - склонив в бессилии голову на руки, вытирая слёзы, мы молча спрашиваем Небо: «Ну где же ты, моя Судьба? Где тебя искать? Во имя Неба, почему такая жестокая жизнь в одиночестве?» Слишком много вопросов и ни одного ответа.
Очень часто Интернет нам дает большие возможности для изменения собственной Судьбы, только надо правильно ее менять. Так на этом сайте появилась моя анкета в разделе знакомств, которая «не дожила» до конца прошлого года, как я и предполагал: одни люди активные искатели, а другие пассивные, каковым я и был. Япросто ждал. И вот в один момент меня нашли сами. Кто? 
1го декабря я впервые увидел её город, а до этого момента было более 600 писем по E-mail, затем общения по мобильному телефону по 6 10 часов подряд, а бывало и до раннего рассвета, и я почувствовал как моя паршивая жизнь наполняется смыслом и светом.

  Мы действительно познакомились на этом сайте. Неожиданно просто взглянула Денису в глаза и поняла, что именно он очень скоро и станет моим мужем. Вот так, вошёл в квартиру, как к себе домой, поставил пакеты с продуктами, обнял и сказал:"Ну вот я и дома!" Разве такое бывает? Бывает. У нас. И понеслась карусель жизни... Денис с первого дня ещё за полгода до ЗАГСа вел себя, как муж. Не парень, а муж. Эти полгода не были пробным периодом, а началом семейной жизни. Так мы и живём теперь, благодаря сайту i.ua, делим радости и горести пополам. Денис печёт хлеб, варит борщ, балует салатами, сладостями, вниманием, а я работаю. У нас нет лидера. Полное равноправие.

  - А вы счастливы? Говорят, по Интернету не выходят семьи.

  Денис:
  Да, мы счастливы. Интернет помог нам встретиться - двум половинкам одного целого. А потом уже пошла просто семейная жизнь. Жена - для меня святое. И зачем мужчины ищут любовниц себе, когда есть своё, родное сокровище - ЖЕНА! 
  Желаю всем парням и.юа посмотреть на своих жен по-другому, потому-что это святое - семья, жена, дети. Любите их, берегите и будьте счастливы! Спасибо модераторам сайта за то, что меня здесь нашла моя Лена!

Просмотров: 375 | Добавил: Helena | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
 
 
Календарь
«  Март 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архив записей

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Мини-чат

     

    Copyright MyCorp © 2024
    Используются технологии uCoz